ПРОГРАМА
міжрайонної науково-практичної
конференції
«Формування життєвих компетенцій як
соціалізуючий
фактор розвитку особистості»
17 листопада 2016 рік
смт. Велика Лепетиха
ПРОГРАМА
міжрайонної
науково-практичної конференції
«Формування життєвих компетенцій як
соціалізуючий
фактор розвитку особистості»
17 листопада 2016 рік
Оргкомітет
Голова оргкомітету:
Вольська Тетяна Володимирівна, завідувач районного
методичного комітету комунальної установи «Великолепетиський центр по
обслуговуванню закладів освіти».
Члени оргкомітету:
Ткач Наталя Володимирівна, завідувач районного
методичного комітету комунальної установи «Рогачинський центр по обслуговуванню
закладів освіти»;
Сіменович Людмила Василівна, завідувач районного
методичного комітету комунальної установи «Горностаївський центр по
обслуговуванню закладів освіти»;
Зелінка Лариса Миколаївна, методист районного
методичного кабінету комунальної установи «Великолепетиський центр по
обслуговуванню закладів освіти»;
Кубатко
Тамара Василівна, директор Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1;
Глоба
Антоніна Йосипівна, заступник директора з навчально-виховної роботи
Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1.
Порядок
роботи конференції
08.30 - 09.00
|
- реєстрація учасників
конференції;
|
09.00 - 10.00
|
- пленарне засідання;
|
10.00 - 11.30
|
- секційні засідання на
базі Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
|
11.30 - 12.00
|
- підведення підсумків
конференції;
|
12.30 - 13.00
|
- брейк-кава, відїзд
учасників.
|
Регламент
Доповідь
на пленарному засіданні – 15 хв.
Доповідь
на засіданні секції – 20 хв.
Виступи
під час обговорення -5 хв.
Робочі мови конференції
Українська,
російська.
ПЛЕНАРНЕ
ЗАСІДАННЯ
Відкриття конференції:
Періг Андрій Іванович, начальник відділу освіти
Великолепетиської районної державної адміністрації.
Вольська Тетяна Володимирівна, завідувач районного
методичного кабінету
Презентація району. Відеофільм «Відповідь
освітян Лепетищини на виклики часу»
Доповіді:
Життєва компетентність дітей – основа розвитку
особистості.
Зелінка Лариса Миколаївна, методист районного
методичного кабінету комунальної установи «Великолепетиський районний центр по
обслуговуванню закладів освіти».
Steam-освіта у викладанні математики як засіб формування
соціалізуючих компетенцій учнів.
Шинкарецька
Оксана Іванівна, учитель математики інформатики Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ
ступенів № 1
Упровадження компетентнісно-орієнтованого
навчання в загальноосвітніх навчальних закладах району.
Сіменович Людмила Василівна, завідувач районного
методичного комітету комунальної установи «Горностаївський центр по
обслуговуванню закладів освіти»
«Впровадження активних методів навчання на уроках економіки».
Зуй
Тамара Іванівна, вчитель економіки Верхньорогачицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Секція 1
Формування
життєвих компентенцій учнів при вивченні біології
Співкерівники секції:
Глоба
Антоніна Йосипівна, заступник директора з навчально-виховної роботи
Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1.
Секретар секції:
Семешко
Любов Федорівна, вчитель біології Князегригорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Доповіді:
Розвиток життєвої компетенції шляхом формування в
учнів навичок науково-дослідної діяльності на уроках біології.
Барабаш
Антоніна Іванівна, учитель біології Верхньорогачинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Формування когнітивної компетенції як фактор інтеграційної
діяльності на уроках біології.
Харченко
Людмила Володимирівна, учитель біології Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів №
1.
Розвиток ключових компетентностей учнів на уроках
природничого циклу засобами інтерактивних технологій.
Муха
Валентина Іванівна, вчитель біології Ушкальської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Тренінг як метод успішності соціалізації
учнів на уроках основ здоров'я.
Рогачова Вікторія Павлівна , вчитель основ здоровя
Великолепетиська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2;
Особистісний підхід щодо
здоров'язберігаючих компенцій учнів на уроках з основ здоров'я.
Ріпка Антоніна Йосипівна, вчитель основ здоров’я
Великолепетиської І-ІІІ ступенів №1.
Секція 2
Соціалізація
учнівської молоді шляхом використання
інтерактивних
технологій навчання на уроках математики, інформатики.
Співкерівники секції:
Зелінка
Лариса Миколаївна, методист районного методичного кабінету комунальної установи
«Великолепетиський районний центр по обслуговуванню закладів освіти»
Секретар секції:
Геращенко
Віра Олексіївна, вчитель математики Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Доповіді:
«Соціалізація учнівської молоді на уроках математики»
Носальська
Ольга Василівна, вчитель математики Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1;
«Тестові технології як засіб впровадження
інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховний процес»
Головко
Євгеній Юрійович, вчитель математики та інформатики Первомаївської ЗОШ І-ІІІ
ступенів;
«Моніторинг рівня навчальних досягень учнів»
Давиденко
Тетяна Миколаївна, вчитель математики Верхньорогачинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №
1;
«Робота з графікою комп’ютерних презентацій»
Шинкарецький
Євген Васильович, вчитель інформатики Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Секція № 3
Інноваційний
підхід до викладання предметів природничо-математичного циклу як засіб
формування предметної компетенції.
Співкерівники секції:
Вольська
Тетяна Володимирівна, завідувач районного методичного кабінету комунальної
установи «Великолепетиський центр по обслуговуванню закладів освіти»
Секретар секції:
Ворона
Валентина Іванівна, вчитель фізики Рубанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Доповіді:
Викладання курсу «Уроки сталого розвитку». Коротко про
курс «Фінансова грамотність»
Солодовник
Алла Дмитрівна, вчитель географії Каїрської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів;
Курси-ігри
для систематизації і узагальнення знань учнів на уроках фізики
Костенко
Любов Іванівна, вчитель фізики Славненського навчально-виховного комплексу
«загальноосвітня школа І-ІІ ступенів- дошкільний заклад»
Технологія проблемного навчання як засіб активної
навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні фізики з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій.
Тичківська
Тетяна Михайлівна, вчитель фізики Великолепетиської ЗОш І-ІІІ ступенів № 1.
ВИСТУП.
Життєва
компетентність – основа всебічного розвитку особистості у викладанні
природничо-математичних дисциплін.
Місце кожної держави у світі, рівень життя її громадян дедалі менше залежать від
запасів корисних копалин, сьогодні його визначають рівень людського розвитку та інтелектуалізація
нації. Знання й компетентність
стали найбільш цінними товарами, серед яких важливе місце посіли знання природничо-математичних дисциплін. Вони стали
невід'ємною складовою освіти
громадянина, необхідною умовою розбудови
економічно міцної та вільної держави.
Перед
освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно
розвинену особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним
інноваційним типом мислення; по-друге, виховати свідомого громадянина – з
широким світоглядом і готовністю до життя.
Державний
стандарт базової та повної загальної середньої освіти зазначає:
Основне завдання школи — це перехід від пріоритетного раніше
завдання - формування знань, умінь та навичок з
предмета — до формування в учнів груп компетентностей, тобто виховання
компетентної особистості. Іншими словами учень має не тільки володіти академічними знаннями, а
й бути гармонійною, творчою, успішною особистістю, соціально активною,
соціально мобільною, уміти діяти в будь-якій життєвій ситуації.
Тому, навчальна діяльність
вчителя сьогодні спрямована на співдіяльність учнів із формування таких
життєвих компетентностей, які нададуть їм можливість обрати свій шлях у житті,
забезпечать комфортне життя в соціумі. Актуальність такої навчальної системи визначається в єдності зусиль
педагогів у встановленні дитини як особистості, формуванні її індивідуальних
рис, національної свідомості й розвитку природного таланту, спрямованих на
розвиток життєвої компетентності на принципах співдіяльності та співтворчості.
Що ж таке компетентність? На сьогодні
існує досить багато різних підходів, поглядів та означень компетентності.
Компетентність (лат. сompetens — відповідність,
здатність) — психолого-соціальна якість, котра означає силу й упевненість, джерелом
яких є відчуття власної успішності та корисності. Компетентність сприяє
усвідомленню особистісної здатності ефективно взаємодіяти з оточенням. У інших
джерелах компетентність розглядається як здатність особистості кваліфіковано
виконувати діяльність чи розв’язувати завдання в різних сферах життя —
професійній, соціальній, побутовій тощо.
У новому
Державному стандарті поняття «компетентність» вжито в такому значенні:
Компетентність — набута в процесі навчання
інтегрована здатність учня, у складі якої знання, уміння, досвід, цінності і
ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.
Українські педагоги виділяють такі компетентності:
- життєві (ключові, надпредметні), що визначаються як
здатність людини виконувати складні й полі функціональні види діяльності,
ефективно розв’язуючи проблеми;
- загально навчальні – учень набуває їх упродовж опанування
змісту тієї чи іншої галузі;
- предметні – учень набуває їх у процесі вивчення того чи
іншого предмета.
Формування компетентностей учнів зумовлюється впровадженням у практику навчання
нових технологій, методів і дидактичних прийомів, які допомагають випускникові
знаходити підґрунтя для свого подальшого життя. Основні задачі,що стоять перед
вчителями і які підлягають реалізації, - це: • створення умов для розвитку і
самореалізації учнів; • задоволення запитів та потреб школярів; • засвоєння
базових знань,умінь та навичок: • розвиток потреби поповнювати знання протягом
всього життя; • формування навичок здорового способу життя. Ці задачі певною
мірою співзвучні із завданнями, що випливають із умов формування життєвої
компетентності.
Життєва компетентність - це готовність особистості до успішного розв'язання
життєвих завдань і здійснення життя як індивідуального проекту. Життєва компетентність
зумовлена системою знань, умінь і навичок, життєвим досвідом особистості, її
фізичним, психологічним та духовним потенціалом і її розвиток може спиратися на
певний логічний ланцюжок: 1. Здобуття особистістю базового життєвого досвіду,
знань, умінь та навичок, формування відповідних життєвих принципів, становлення
життєвих цінностей. Основна проблема цього рівня - прагнення зупинитися на
досягнутому, не ризикувати в розвитку. 2. Здатність до імпровізації,
продукувати нове, власне у вирішенні типових життєвих завдань, проблем,
пов'язаних з відповідною сферою діяльності. На ньому рівневі важливе значення
має мотивація. 3. Застосування певної діяльності як засобу створення себе,
свого життя, своєї особистості. На цьому етапі важливо самостійно творчо проектувати
своє життя.
Науково-педагогічне бачення життєвої
компетентності репрезентує її структура до якої входять:
Когнітивна компетентність — це система здатностей, які
визначають спроможність особистості щодо адекватного й глибокого пізнання
оточуючого світу (природного та соціального середовища, самої себе). Вона
охоплює когнітивні, інтелектуальні здібності, знання та досвід особистості,
риси характеру (допитливість, уважність), мотивацію.
Емоційно-вольова компетентність — це сукупність здатностей, які
визначають спроможність людини керувати власними емоціями та активністю.
Змістом компетенції є здатності до осмислення власних емоційних станів,
конструктивного прояву емоцій, уникнення та усунення негативних емоцій,
самостійного формування та зміни мотивів, визначення оптимального мотиву діяльності.
Життєтворча компетентність — одна з найважливіших компетенцій
особистості, вона забезпечує здатність самостійно, свідомо і творчо визначати
(проектувати) і здійснювати власне життя.
Творча компетентність — це сукупність здатностей, які
визначають спроможність людини до творчості, успішність творчої діяльності,
наявність її результатів.
Духовна компетентність — це сукупність духовних здатностей
людини, які:
·
обумовлюють
її спроможність до самопізнання, саморозвитку, самореалізації та самоконтролю;
·
виражають
її мораль (сукупність прийнятих нею моральних норм) та моральність (здатність
до власного морального пошуку), спроможність шукати сенс свого життя, формувати
свої життєві принципи та цінності.
Виконуючи дві найважливі функції
життєздатність і життєстійкість, життєва компетентність дає шлях особистості до
розвитку та творчого відтворення себе, своїх сутнісних характеристик, якостей,
спроможність «не втратити себе», протидіяти різним зовнішнім негативним впливам,
зберігати свою цілісність і неповторність.
Розвиток життєвої компетентності особистості має комплексний
характер. Формуванню і становленню особистості як успішної людини сприяє
розвивальна взаємодія ключових компетентностей, які визначають такі головні
напрями життєвої підготовки особистості:
·
Професійний
універсалізм
·
Сфера особистого
життя
·
Етична сфера
·
Здоров’я
особистості
·
Соціальна
сфера
·
Пізнавальна сфера
Оскільки
життя сьогоднішнього суспільства є складним і багатогранним, щоб стати успішною
людиною, учень має набути компетентності у різних його сферах: політичній,
економічній, духовній, соціальній тощо. Тому в теорії компететнісного підходу
до навчання висувається положення про систему компетентностей, які формуються у
школярів за роки навчання. Таку систему складають:
- навчальна (уміння здобувати інформацію, виділяти головне, аналізувати,
оцінювати, використовувати на практиці; складати алгоритм навчальної
діяльності; здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; прогнозувати
результат такої діяльності, докладати зусилля до його досягнення; формулювати,
висловлювати, доводити власну думку; здатність навчатися протягом усього життя,
підвищувати професійний рівень);
- здоров’язберігаюча (здатність зберігати фізичне, соціальне, психічне та
духовне здоров’я – своє та інших людей);
- соціальна (здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння
адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати
різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й
реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння
визначати реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати
взаємини; розв’язувати
проблеми в різних життєвих ситуаціях);
- загальнокультурна (спроможність аналізувати й оцінювати досягнення науки й культури; знати рідну й
іноземні мови, інтерактивно
їх використовувати;опановувати
моделі толерантної
поведінки, створювати умови для конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і
релігійних відмінностей між людьми та народами; застосовувати методи самовиховання,
орієнтовані на систему загальнолюдських цінностей);
компетентність
щодо інформаційних і комунікаційних технологій (уміння використовувати джерела інформації,
зокрема ІКТ, для власного розвитку,технічна
компетентність, уміння раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання й
систематизації, зберігання й передавання інформації, оперувати технологіями та
знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства);
- громадянська (здатність орієнтуватися в проблемах суспільно-політичного життя, здійснювати
захист своїх громадянських прав та інтересів; взаємодіяти з органами державної
влади на користь собі й суспільству);
- підприємницька (здатність співвідносити власні економічні інтереси
з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами,інтересами інших людей та
суспільства; бути готовим активно діяти, організовувати власну трудову й
підприємницьку діяльність і працю колективу; змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку
праці; оцінювати власні професійні можливості та здібності;
складати й реалізувати плани підприємницької діяльності, приймати економічно
обґрунтовані рішення; презентувати інформацію про результати власної
економічної діяльності)
Сьогодні
більшість учителів природничо-математичного циклу навчальних закладів освіти
району відмовились від так званої енциклопедичності змісту шкільного навчання і
формують у школярів передовсім ті знання, які є необхідними для виконання
практичних, ситуативних, особистісно - орієнтованих комунікативних завдань
шляхом використання освітніх технологій: особистісно-зорієнтоване навчання,
проблемне навчання, евристичне навчання, кооперативне навчання, …..
Необхідною умовою
формування життєвих компетентностей є диференціація навчання, особливо
профільного, тобто відмовитися від засвоєння всіма учнями знань і вмінь, що є
базовими лише для професійної освіти певного профілю. Ці принципи якраз і
втілюються в системі профільної освіти.
Вагомою ланкою у формуванні життєвих
компетенцій є інтеграція навчання при цьому в учнів формуються та розвиваються
такі компетентності як:
·
саморозвиток
і самоосвіта (виділення головного, узагальнення власних знань, організація
самоосвітньої діяльності, визначення перспективи діяльності, залучення та
збагачення власного досвіду);
·
інформаційна
(використання різних джерел інформації, аналіз інформації, розуміння та
усвідомлення інформації, вміння переробляти інформацію для отримання певного
продукту, вміння користуватися новими інформаційними технологіями);
·
продуктивна
діяльність (активізація творчих здібностей, уміння побачити та сформулювати
проблему);
·
полікультурна
(повага до чужої праці, формування загальнолюдських цінностей, забезпечення
розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів, вплив освітнього
середовища на розвиток учнів);
·
комунікативна
(обговорення проблеми, формування власної точки зору, вміння доводити власну
позицію, розвиток культури мовлення, вміння презентувати свій продукт,
адекватне ставлення до критики);
·
соціальна
(забезпечення співробітництва, здійснення роботи в команді, усвідомлення
власного внеску в спільну роботу, формування адекватної оцінки і самооцінки,
вміння використовувати власний досвід).
Формування особистості та її життєвої
компетентності вчителі природничо-математичного циклу здійснюють шляхом творчого підходу до навчання, на основі
розвитку пошуково-експериментальних умінь, дослідницької проектної діяльності
на уроках та в позаурочний час.
Основними цілями розвитку життєвих компетентностей учнів на
основі використання дослідницьких технологій навчання є:
- створення
умов, що сприятимуть самореалізації та особистому зростанню учнів;
- надання
науково-дослідного характеру навчально-виховному процесу;
- формування
в учнів життєво необхідні вміння, зокрема: грамотно застосовувати знання з
природничо-математичних дисциплін у трудовій діяльності, у спілкуванні з
природою та в побуті;
- вироблення
навичок прогнозування діяльності, передбачення подій і їхніх наслідків;
- формування досвіду експериментальної та дослідницької роботи з
використанням методів природничо-математичних наук і навичок поводження з
об’єктами дослідження відповідно до вимог правил техніки безпеки;
- формування наукового світогляду учнів, уміння
критично мислити, здобувати й аналізувати інформацію з метою забезпечення
ефективної взаємодії людини з високотехнологізованим суспільством;
- сприяння формуванню в учнів мотивованого, усвідомленого прагнення до
оволодіння знаннями й навичками, необхідними для особистісної участі в
розв’язанні існуючих проблем
у сучасному світі;
- екологізування навчання, що передбачає перегляд
основних напрямків розвитку сучасного виробництва з урахуванням вимог до
збереження навколишнього середовища, формування в учнів відповідальності за
стан природного середовища.
Для цього вчителі використовують такі
форми навчальної діяльності:
- Читання лекцій з проблемним викладом або
лекцій з демонстраціями; проведення семінарів та конференцій; екскурсій у
природу, рольових ігор.
- Створення навчально-дослідних проектів,
спрямованих на розв’язання певних проблем.
- Розв’язування експериментальних задач практичного спрямування, що
передбачають ознайомлення з основами природних явищ, процесів, законів.
- Складання
опорних конспектів, схем, алгоритмів розв’язання певних проблем, задач.
Яка ж роль методичної
служби у професійній підготовці вчителя з даного питання? На мою думку основним
напрямком у роботі з педагогічними працівниками, насамперед є діяльність, яка
сприяє росту професійної компетентності вчителя, який об’єднує в собі:
-
систему
професійних знань, умінь і установок;
-
уміння
виявляти і ефективно, творчо розв’язувати професійні завдання;
-
гнучкість
застосованих методів теоретичної та способів практичної роботи;
-
безперервне
професійне зростання;
-
забезпечення
мобільності;
-
збагачення
особистісних знань у курсовий і між курсовий період;
-
критичність
мислення.
Завдання,
що стоять перед методичною службою:
1.Допомога вчителям аналізувати рівень навчальних досягнень учнів, рівень
їх розвитку, самореалізації.
2.Сприяння виробленню в учителів умінь і навичок самостійної роботи з метою
неперервного підвищення своєї кваліфікації та вдосконалення педагогічної
майстерності.
3.Інформаційне забезпечення педагогічних працівників з питань педагогіки,
психології, природничо-математичних дисциплін.
4.Всебічний розвиток творчих здібностей педагогів, формування в них навичок
науково-дослідницької роботи, зацікавленості педагогічними технологіями.
5.Підвищення рівня методологічної підготовки вчителів.
6.Апробація нових освітніх технологій та систем.
Тому Сучасний компетентнісно - спрямований урок
пропонуємо будувати за таким алгоритмом:
1.
Конкретизація загальної мети уроку (визначення предметної та ключової
(ключових) компетентностей).
2.
Поділ змісту теми на навчальні ситуації в залежності від його структури —
теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.
3.
Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.
4.
Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними
функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу
(теоретичний, емпіричний чи практичний).
5.
Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна,
парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання)
адекватно змісту та методам роботи.
6. При виборі
змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного
результату спільної діяльності (кожний проміжний результат).
У зв’язку з цим висуваються і нові вимоги до
професійної підготовки вчителя, який повинен:
- Працювати в команді;
- Приймати самостійні рішення;
- Мобільно перебудовуватися;
- Ставити і вирішувати нові професійні
задачі:
- Самостійно вивчати і запроваджувати професійні нов
Результати олімпіад
Підводячи підсумок своєї доповіді пропоную
Вам скласти власне рівняння життєвої компетенції: мобільність
знань + гнучкість методу + критичність мислення = життєва компетентність
Список використаної літератури
1. Життєва компетентність особистості / За ред. Л.В. Сохань,
І.Г. Сохань, Г.М. Несен. – К.: - Богдана,2003. – 520 с.
2. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.:
Вища шк., 2000. – 479 с.
3. Растянников А.В., Степаньев С.Ю., Ушаков Д.В. Рефлексивное
развитие компетентностей в совместном творчестве. – М, 2002.
4. Сохань Л., Сохань И. Время Нового Мира и человек. – К., 2001.
– 131 с.
5. Павлютенков Є.М.. Орієнтуватися на життєву компетентність
людини. Школа життєтворчості особистості: Науково-методичний збірник / Ред.кол.
В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст.голови), І.Г.Єрмаков (наук.ред.) та ін. –
К.: ІСДО, 1995.– 480с.
6. Манушин Э.А. // Педагогика. – 1996. – №1.С. 125)
7. Зинкевич-Евстигнеева Т., Пестовская И., Пискунов А. Рождение
личности. // Школьный психолог. – №4, 2000 г., / – 175 с.
8. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості та детермінанти його
побудови // Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. Ч.1. Теорія і
технологія життєтворчості: Наук.-метод. Посібник. – К, 1997. – С, 206-227.
9. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості:
структурно-генетичний підхід: Автореф. дис... д-ра психол. наук. – К.,1 994.
10. 6. Ильин И.А. Путь к очевидности. – М.:Республика, 1993.
Комментариев нет:
Отправить комментарий