Методичні рекомендації щодо створення проекту
В аспекті підвищення кваліфікації та удосконалення
майстерності освітян важливим завданням є- вміння створювати педагогічні
проекти. З цього приводу надаємо методичні рекомендації щодо виконання цього
завдання.. Метод проектів орієнтований на самостійну
діяльність слухачів курсів підвищення кваліфікації – індивідуальну, групову, парну, котру вони
виконують протягом визначеного часу на курсах ПК. Проектний метод вимагає
рішення будь - якої проблеми на основі
використання різних методів, інтегрування теоретичних знань, умінь, технологій,
творчості.
Критеріальні вимоги до створення проекту:
· наявність
освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає
навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам учасників проекту;
·
практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів;
·
дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання проблеми;
·
структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;
·
створення умов для виявлення і розв’язання психолого-педагогічної проблеми
(її постановки, дослідження, пошук шляхів розв’язування, експертизи та
апробації версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, оцінка та
впровадження);
·
самодіяльний характер творчої активності;
·
використання активних й інтерактивних форм і методів;
·
“продуктивність” проекту: якщо це теоретична проблема, то конкретне її
рішення, якщо практична – конкретний результат впровадження;
·
педагогічна цінність діяльності (знання, вміння, навички, моральні норми та
цінності, світоглядні позиції тощо) [16,
с.118].
Робота над проектом передбачає:
§ чіткий план,
§ наявність задуму, гіпотези,
§ чіткий розподіл завдань кожного
учасника групи за умови тісної взаємодії.
Технологія
діяльності педагога зі створення проекту здійснюється за такими етапами:
№
|
Етапи роботи над проектом
|
Зміст діяльності
|
1.
|
Діагностико-прогностичний етап Визначення теми,
мети та завдань проекту.
|
Вивчення проблем шкільної
освіти, власної професійної діяльності; потреб, можливостей; оцінка
дидактичних можливостей предмета, напряму діяльності за фахом, теми щодо застосування проектної технології,
визначенн головних проблем.Обговорення
проблеми, пошук необхідної інформації, визначення мети і завдань.
|
2.
|
Етап моделювання
|
Створення описово-структурної моделі (словесної,
графічної або понятійного аналога) проекту;
визначення критеріїв ефективності проекту;
розробка моніторингової системи
функціонування моделі (як і яким чином контролюватиметься та оцінюватиметься
діяльність учасників проекту на різних етапах).
|
3.
|
Планування
|
Формування програми діяльності
щодо реалізації проекту, розробка плану в цілому та конкретних дій; вибір
способів збору інформації, форм і методів, формування уявлень про результати
(форма звіту), розробка критеріїв оцінки результату і процесу, розподіл
завдань між членами групи.
|
3.
|
Дослідження
|
Збір інформації, аналіз, вибір
стратегії і тактики, робота з літературою, проведення експерименту,
анкетування, робота з літературою.
|
4.
|
Етап визначення ефективності
|
Оцінка як самої діяльності, так
і кінцевого продукту, формулювання висновків.
|
5.
|
Оформлення звіту
|
Показ результатів у формі:
звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту.
Колективне обговорення.
|
6.
|
Оцінка результатів і процесу
|
Колективне обговорення.
Самооцінка результатів за
встановленими критеріями
|
Структура проекту:
1.Назва
проекту.
2.Актуальність
проблеми, наукове обґрунтування.
3.Мета
проекту
4.Завдання
проекту
5.Етапи ,
термін реалізації проекту
6.Забезпечення
проекту:
·
науково – методичне;
·
матеріально – технічне;
·
критерії оцінки очікуваних результатів.
7.Перелік
основних заходів.
8.Очікуванні
результати.
9.Система
організації і контролю за ходом виконання.
Опис проекту, його основних
етапів, моделі є важливим чинником подальшої успішної діяльності. Алгоритм виконання
проекту, а також особливості роботи на кожному етапі, що запропоновані в
науково-методичному посібнику “Педагогічні проекти у системі підвищення
кваліфікації вчителів”, автор Зазуліна Л.В., стануть в пригоді педагогічними і
методичним працівникам в процесі виконання докурсових, курсових, післякурсових
завдань, а також і в повсякденній практичній роботі.
Тематика проекту обирається вчителем з урахуванням
нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного
життя, навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів (на
основі діагностики) тощо. Обгрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність,
актуальність, необхідність, новизну обраної тематики.
Назва проекту включає узагальнену назву
проблеми, відтворює основний зміст діяльності і визначається її кінцевим
результатом.
Мета та завдання проекту повинні
бути сконкретизовані
й спрямовані на реальний результат.
Відповідно до мети та завдань
обирається тип проекту, подається його характеристика за такими параметрами:
За кінцевим результатом: теоретичний,
теоретико-практичний, практико-орієнтований.
За змістом: монопредметний, міжпредметний,
надпредметний.
За кількістю учасників: індивідуальний, колективний
(парний, груповий).
За тривалістю: міні-проект, короткочасний,
середньої тривалості, довготривалий, лонгітюдний.
За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний,
частково-пошуковий, дослідницький чи експериментально-дослідницький,
евристичний.
За характером контактів: внутрішній, зовнішній,
міжнародний.
Визначення учасників (та співучасників)
проекту.
Визначення бази реалізації
проекту (місця
розробки та місця реалізації).
Термін реалізації проекту включає дати початку та
закінчення роботи над проектом.
Прогнозований результат
передбачає створення
нового продукту (нові технології, методики, посібники, сценарії, плани,
програми, бази даних, центри та ін.), форму його представлення.
Визначення ресурсів (людські,
матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби
й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або
відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).
Визначення етапів та завдань
реалізації проекту зручно здійснювати за такою таблицею:
Етап
|
Завдання
|
Діяльність
|
Термін
|
Ресурси
(потреби)
|
Результат
|
Хто
виконує
|
|
|
|
|
|
|
|
Результати проекту можуть бути матеріальними (моделі,
програми, плани, колекції, створення об’єднань, центрів, громадських
організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення
теорем, методи дослідження).
Оформлення результатів проекту може
бути найрізноманітнішим – рукописні та друковані матеріали, відеофільм,
фотографії, альбоми, бортжурнали, комп’ютерні програми, настінні газети,
альманахи, моделі, таблиці тощо.Їх також доцільно представити у формі таблиці:
Зміст
|
Форма представлення
|
Оцінка якості
|
|
|
|
Насамкінець, після реалізації та
захисту проекту робляться (самими учасниками, експертом чи консультантом) загальні
висновки, де в узагальненому вигляді визначається ступінь досягнення мети,
якість, перспективність, надаються рекомендації щодо подальшого використання
кінцевого продукту.
Метод проектів є ефективним
засобом вдосконалення професійної компетентності вчителів, але лише за умови
досконалого володіння його теоретико-практичними основами і доцільного
застосування як технології в навчально-виховному процесі.
Робота
з проектами має відповідати наступним вимогам:
- Виконання має
здійснюватися на визначеному обсязі теоретичних знань;
Теми проектів можуть пропонуватися учнями, педагогом – організатором,
визначатися рейтинговим голосуванням серед учнів;
Термін виконання проектів залежить від змісту, мети та завдань і можуть
коливатися від декількох тижнів до року( за умови тривалого виконання
проекту містить етапи його виконання з конкретними результатами);
Творче завдання може бути представлене у вигляді розробки і виготовлення
якого – небудь робочого зразка демонстраційного наочного приладдя, макета,
експоната, портфоліо тощо;
До завдань учні роблять короткий опис роботи.
Критерії оцінювання
виконаних проектів
Аргументованість вибору теми, обґрунтування потреби, практичне спрямування
проекту і значущість виконаної роботи.
1. Обсяг і повнота розробок виконання
ухвалених етапів проектування, самостійність, закінченість, матеріальні
втілення проекту.
2. Аргументованість пропонованих
рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.
3. Рівень творчості, оригінальність
теми, підходів, знайдених рішень пропонованих аргументів, оригінальність
представлення проекту.
4. Якість записки: оформлення,
відповідність стандартним вимогам, рубрикація і структура тексту, якість
ескізів, схем, малюнків, якість і повнота рецензій.
Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури,
визначеної мети, актуальності, продуманості методів, експериментальної обробки
результатів. Такі проекти повністю підпорядковані логіці дослідження і мають
свою структуру: постановка мети, доведення її актуалізації, визначення предмета
чи об’єкта, завдань і методів, методології дослідження, висування гіпотез,
припущень щодо вирішення проблеми.
не
мають конкретної структури спільної діяльності учасників, що підпорядковується
кінцевому результату, прийнятій логіці; групи учасників, об’єднаної інтересами.
Попередньо
учасники проекту домовляються про заплановані результати та форму їх
представлення.
Ігрові проекти учасники беруть визначені ролі, обумовлені
характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і
реальні особистості. Імітуються їхні соціальні та ділові стосунки, які можуть
ускладнюватися вигаданими ситуаціями.
Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про
якийсь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її
аналіз, узагальнення фактів. Такі проекти теж потребують добре продуманої
структури, можливості корекції у ході роботи.
– результат
діяльності чітко визначений від самого початку. Орієнтований на соціальні
інтереси учасників. Потребує складання сценарію, враховуючи діяльність усіх
його учасників із визначенням функції кожного. Важливу роль відіграє
координаційна робота у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних
результатів, можливих засобів їхнього втілення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий